Цвіте багряно в лютому герань.
Цвіте багряно в лютому герань, Мов сад квітує в травні на відсонні, Від ігрищ барв танцює підвіконня Поміж холодних білих зазіхань. На кожній шибці витівник – мороз Малює казку - дивні візерунки. Вручає ніби згубні подарунки З космічних канн, півоній та мімоз. Нема ні грама в образах тепла, Відсутні зовсім промені любові… Оце б хоч раз торкнулись кольорові Мережки й звуки трепетно чола ! Орнамент той підкреслено блідий, Мов шкутильгає тінь із порожнечі… Чекаєш світла , що зігріє плечі, А тут світанок дихає гнідий. Невтішні замки , шпилі , голуби… Не вишиває голка золотиста На площі стін бурштинове намисто – З весняних скринь зворушливі скарби. Мов навмання писались сторінки, Бо вражень геть позбавлені принади : Ні насолоди , ні бодай відради Я не знаходжу поглядом таки. Німій красі , либонь , не до вітань, Бо ніжне серце в гротах амальгами Замкне зима іржавими ключами… Хоч дню жива всміхається герань!
Додав: plomin (06.02.2015)
| Автор: © Микола Стасюк
Розміщено на сторінці : Стасюк Микола , Вірші про зиму
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2370 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.