і лютує лютий люто! у танку хурделиць пута в"яже в скреготі і злості світу так!.. - аж ломить кості м"якотілої зими. неутомнонадолужний, діві зим білявій дружний - лише в лід плавкий, прозорий окував її у сонні дні, розніжені вельми. і крізь ті холодні стіни зазирає діва в ліні - баче танці сніговійниць, що завоїсті і вільні і яскріють у снігах. кучогурою донизу впало небо з тріском хмизу - світ осліпний білим світлом перелетом на шляхах у нестямі марить літом...
під весняні "дзілінь-дзень!" промайне цей день останній, зимний в лютості прощання, заметільний, білий день...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
