і лютує лютий люто! у танку хурделиць пута в"яже в скреготі і злості світу так!.. - аж ломить кості м"якотілої зими. неутомнонадолужний, діві зим білявій дружний - лише в лід плавкий, прозорий окував її у сонні дні, розніжені вельми. і крізь ті холодні стіни зазирає діва в ліні - баче танці сніговійниць, що завоїсті і вільні і яскріють у снігах. кучогурою донизу впало небо з тріском хмизу - світ осліпний білим світлом перелетом на шляхах у нестямі марить літом...
під весняні "дзілінь-дзень!" промайне цей день останній, зимний в лютості прощання, заметільний, білий день...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1154 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
