Засутеніло. Вже мороз у вікнах
Лапату папороть гравюрою залишив,
Що зацвіла іскристими квітками.
І хата в холоді вже звикла,
І струнить димом понад тишу…
Й римує сніг кроково під ногами. У римах тих – безвихідь меланхолій,
Що крихкотять в льодовому полоні,
Заковані у холод, як в кайдани.
Сніжинку чисту в подихи магнолій
Я вигрію з надією в долоні,
Що так тепліше для обох нам стане.
| 
у Вас 
1
