"Лютий- 2"

Сьогодні зранку встало дивне сонце,

загаряче палав на ньому стронцій-

кипів весною.

Сьогодні бігли недоречними струмки,

немов по помаху всесильної руки-

без перебою.

Весняні опади кричали мокре браво,

з-під ковдри повискакували трави,

пісень співати.

Художник витягнув забуті акварелі,

а люди бігали бадьорі і веселі,

неначе в свято.

Лиш снігурі сердито морщили лоби,

їх била зверху краплями води

зла невидимка.

І я роздавлений прикушував губу-

теж не люблю бешкетницю-весну,

а надто взимку.