Зимно
Стояв я німо і слухав зиму,- як навкруги усе мовчало.. Лиш покривало білим-біле мерзлу землю обгортало. Лиш в полі вітер дико вив, немов голодний хижий звір, та ще мороз по берегах тріщав,- він річку в нову кригу одягав. Рогатий місяць із-за хмари хапав зірки Волосожару, сипав їх Чумацьким шляхом, та гойдав намисто Зодіака. На землі все заніміло,- зима зробила своє діло, пішла до лісу спочивати у білих шатах і палатах.
Додав: oles (07.02.2012)
| Автор: © Олесь Розхристана Душа
Розміщено на сторінці : Вірші про зиму
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1438 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): біли , Холодна тиша
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя