РАНОК

ранок  
вусиком  винограду
сліпувАто  
спинається  на  віконце,
півнем  сусідським
підхрИпуватим
задьористо  ноту  бере,
промінцевими
пальчиками  рожевими
віЇнки  сонні  перебира:
прокидайся,  людино,
вставати  пора!

онде  в  лісі  
перезріває  малина…
до  куща  жоржини
підбирається  блекота…
а  найперше  –
час  годувати!  не  гаючись  
нестерпно  за  ніч  зголоднілого
ліниво-рудого  кота