Чарують літо жар-очі айстр... Цілує вечір матіолу... Цвіркунчики потайки рай-струн Торкнулись в сивину схололу... Й туман заніжений заплакав Тремтливим щастям надвечір’я... І маки... сколихнулись маки, В сердечнім храмі папрозір’ям. О доленько, ти злий ці чари, В аорти стежиночок життя, Де арфа сумеренно марить, Де тіні мрії шелестять.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
Десь Ви довго пропадали...Вірш-образний і яскравий,як завжди! 
