Чарують літо жар-очі айстр... Цілує вечір матіолу... Цвіркунчики потайки рай-струн Торкнулись в сивину схололу... Й туман заніжений заплакав Тремтливим щастям надвечір’я... І маки... сколихнулись маки, В сердечнім храмі папрозір’ям. О доленько, ти злий ці чари, В аорти стежиночок життя, Де арфа сумеренно марить, Де тіні мрії шелестять.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Десь Ви довго пропадали...Вірш-образний і яскравий,як завжди! 
