Люблю губитись в стогах липневого проміння, Щоб десь сплітався вітер і рифмувались сни. Вітрами злиті в шепіт травиночки відмінні. Розлитий захід сонця на кінчику ясний.
Люблю мостити стежку, де зайвих кроків мало, Щоб тільки пряний вітер у відповідь кивав. А потім відшукати сліди мабуть ще мавок Або поеток сонця, залюблених в дива.
Так світло в цьому вірші, сліди казкових мавок У кожному міжрядді, аж радісно душі. Поетки сонця - ІНШІ, бо поміж їх забавок Найголовніше місце для рими і віршІв...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
