Пагорб чи долину, Вперто і терпляче, - Закрашає нині Літечко гаряче. Тихо й невблаганно Спекою огорне Прямо на світанні Поле неозорне. На чотири боки Небо у блакиті. Налилися соком Колоски розкриті. Лиш опустить крила Вітер у колосся, - Чути міць і силу В шумі стоголосім. Сонячні узори Всюди в барвах літа. Бджоли дружним хором Аж гудуть у цвіті. Спопеляє дерен І листки полину. Полохливо терен Наїжачив спину. Росами умите, Сонечком зігріте, - Загоряє в житі Довгождане літо.
Воно вже добряче засмагло, як, певно, і більшість із нас. Чекаю на нього, а прийде воно, таке спекотне, то радості небагато від того, що мізки просто плавляться. Дякую тобі, Оксано.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
1
