Улітку
С. Л…
Із ранку, пташиним оточений хором,
Дбайливо слова заплітаю в рядки.
Чи вистачить хисту побачене зором
Мені описати – іще невтямки?
В духмяному сяйві засмаглого літа
Купається поруч навколишній світ:
-
Клопочуться бджоли натомлено в вітах
І щебет пташиний спадає із віт.
Метелики сплять позолочені сонцем,
Немов чорнобривці в прив’ялій траві.
І світові навстіж розкрите віконце
Виловлює запахи й звуки живі.
Нечутно снують між деревами тіні
Прозорі та теплі, як мами сльоза.
Неначе сусідка повисла на тині,
Безвітрям пригнічена ледь дереза…
Приваблює казка веселого літа
До себе з дитинства мій погляд і спів.
Душею і тілом вдається зігрітись
В яскравому світі її кольорів.
| 
у Вас 
1
