Улітку

                  Улітку

                                      С. Л…

Із ранку, пташиним оточений хором,

Дбайливо слова заплітаю в рядки.

Чи вистачить хисту побачене зором

Мені описати – іще невтямки?

В духмяному сяйві засмаглого літа

Купається поруч навколишній світ:

-         Клопочуться бджоли натомлено в вітах

І щебет пташиний спадає із віт.

Метелики сплять позолочені сонцем,

Немов чорнобривці в прив’ялій траві.

І світові навстіж розкрите віконце

Виловлює запахи й звуки живі.

Нечутно снують між деревами тіні

Прозорі та теплі, як мами сльоза.

Неначе сусідка повисла на тині,

Безвітрям пригнічена ледь дереза…

Приваблює казка веселого літа

До себе з дитинства мій погляд і спів.

Душею і тілом вдається зігрітись

В яскравому світі її кольорів.