Над горизонтом нахилилось
Вечірнє сонце, - день мина...
Воно мов вишня, що втопилась
В бокалі світлого вина.
В вечірнім небі - ані хмари.
Немов полки, рядами йдуть
Довгасті тіні, як примари,
Із заходу на схід ростуть.
Принишкли птахи у гайочку,
Лиш соловейко не вгавав.
Десь у вишневому садочку
Все щебетав і щебетав!
В машині вікна запалали
Відбитим променем ясним.
Варити юшку розпочали -
Пішов із ватри сизий дим.
25.10.2011р. Пилип Тихий
|