|
Мій самий гірший вірш!!!
| |
gov300988
♀
| Date: Пн, 25.04.2011, 20:48 | Message # 61 |
| Типова поведінка для перехідного періоду. Було б непогано запитати у ЛГ про його мотиви щодо таких дій, але батькам завжди здається, що вони знають усе краще, бо вони батьки. Вірш сподобався, дуже актуальний. З повагою
Вот то, чем живу я и чем владею: Люблю, ненавижу, борюсь, шучу. А жить по-другому и не умею, Да и, конечно же, не хочу! Э.А. Асадов
|
|
|
|
Sofi
| Date: Вт, 17.05.2011, 20:54 | Message # 62 |
| Абсурдна тема! Не нас вирішувати, що краще, а що гірше!
|
|
|
|
InhearT
♂
| Date: Вт, 13.03.2012, 16:19 | Message # 63 |
| мабуть,це найгірший..:) в 17 років написав..і,мабуть,краще б не писав..)
Наші думки Дайте зубочистку! Я поколупаюсь в голові, Знайду я виходи усі , І буду знати, що робити. У голові думки, як перший сніг, У роті – важкість, шоста ранку, Комусь програв, когось я переміг, Щось не зробив і не доїв сніданку. У мене сітка спогадів. Бери, І йди із нею риб в ставку ловити, Із золота казкових налови, Щоб всі бажання ми могли здійснити. У мене плани від Наполеона, У ящику на потім тихо сплять, Вже пів на дев’ять. Треба йти із дому, Бо справи за вікном моїм шумлять. І викладач читає пару із конспектів, Та я не там, я високо у небі, І ще пів групи. То є наша секта, І наші думки є незвично далекі. Я би хотів із зіркою кіно, Захавати солодкі круасани, А ще мені б хотілося авто, Нові тойоти, джипи та ніссани. У когось у очах пустеля спеки, У когось тільки дурість в голові, Думок птахи, близькі вони й далекі, В житті потрібні вам, а ще мені.
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Сб, 17.03.2012, 13:01 | Message # 64 |
| Початок і справді "вражає", але далі ніби усе прояснюється. Якщо це ваш самий гірший вірш, то значить у вас усе добре, бо у деяких навіть відомих поетів, є вірші, схожі на цей і вони цим пишаються (кажуть що дуже гарні твори). Шкода їх...
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
Sm1shynka
♀
| Date: Сб, 18.08.2012, 16:09 | Message # 65 |
| Доброго всім дня. Я вперше завітала до вас і маю величезне прохання! Я не поетеса і ніколи не писала віршів. Це перше і єдине, шо я написала і хочу вас дуже попросити домогти мені його відредагувати. Справа в тому, що я його написала спеціально для однієї людини про нашу з ним найкращу зустріч, для мене це дуже важливо, але як я не старалася, у мене не виходить( Буду всім щиро вдячна за будь-яку допомогу. Можна переробити все, тільки щоб сама історія залишилася і останній рядочок.
Літня гроза
Чорне небо, яскраві фонарі кордону Вони немов забули шлях додому Летять на зустріч ночі і грозі І так буває тільки раз в житті. Шалений вітер роздував її волосся, Вриваючись в вікно, через поля колосся. Він милувався нею, натискаючи на газ Вона ж так мріяла, аби назавжди зупинився час. І хтось там в небі ніби їм допомагав Всю землю блискавками й градом закидав І ось вони у двох під деревом у БМВ В думках у неї: тільки б зберегти себе Він глянув в чарівні, закохані очі без краю: Ти сьогодні моя… а завтра не знаю…
Attachment:
7090604.jpg
(15.9 Kb)
|
|
|
|
|
|
|