ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Сб, 21/09/19, 10:55
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Лариса Василишина
Анатолій Василенко
Яковлева Наталка

 
  • Сторінка 4 з 5
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • »
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Поетична майстерня. » Мій самий гірший вірш!!!
Мій самий гірший вірш!!!
Life-Proza    Date: Ср, 21/05/08, 17:46 | Message # 46
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Заблоковані!
 
Повідомлень:
298
Я НЕБАЧУ ТУТ НІЧОГО ПОГАНОГО

Proza efekt
 


3a6aHeH    Date: Вт, 03/06/08, 15:30 | Message # 47
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
7
Весна , дощі , нелегка путь -
Пістоль і шаблю не забудь.
Візьми і рідної землі ,
Бо можеш згинуть в чужині.
Цілуй дружину , батька , матір ,
Бо тільки тебе будуть ждати
Ці рідні люди – не чужі
За тебе ляжуть на ножі ,
За тебе ввійдуть у вогонь ,
Вернись , вернись додому знов!
Зустріли літо у дорозі ,
Уже той Крим на півдорозі.
Скрипить візок , лани минають ,
За сіллю хлопці поспішають.
Ось Крим і сіль та інший крам ,
Блукає осінь по садам ,
Пожовкло листя , дощ січе ,
Скрипить візок , дорога йде.
Минає жовтень , листопад…
Вже скоро вернетесь назад!
Вже скоро грудень за вікном
І запорошить все сніжком.
Але вночі на вас напали
Ці ненажерливі татари.
Стрільба , різьба і кров тече
І як їм совість не пече?
Кривавий сніг , лежать тіла ,
Не спить убогая вдова ,
Мовляє тихих молитов…
Вернись , вернись додому знов!

Це вірш про гайдамаків . Часом їх спіткала нелегка дорога ... мені якраз це і хотілося зобразити у вірші . Вони справді були мужніми чоловіками і кожен раз їхали за сіллю як на війну ((((

 


lyubyk    Date: Сб, 07/06/08, 18:02 | Message # 48
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
28
Шанoвний,вам трeба булo йoгo друкувати у "Пoeзiї i Прoзi",гарний вiрш.Пeршу п'ятiрку а вам пoставлю.Цe нeнайгiрший вiрш,цe oдин iз найкращиx!

30 рoкiв,живу i прaцюю в Римi,пишу з 10 рoкiв,люблю твoри Koстeнкo,зa плeчимa фiлoлoгiчний(дрoгoбич)...Xoчу внeсти щoсь свoє i дo нeсти дo людeй щo в сeрeдинi...
 


virchi    Date: Нд, 08/06/08, 17:16 | Message # 49
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Згоден з Любомиром!
Чому більшість творів тут дуже гарні? Це ж "МІЙ САМИЙ ГІРШИЙ ВІРШ!". Якщо знайду свої юнацькі "талмуди" - розміщу свій найгірший вірш, ото вже цирк! smile

Дуе сподобався Ваш вірш, ЗАБАНЕН, Чому не друкуєте його у "Каталозі"

До речі, а можна зробити так - розмістіть свій і справді поганий (на вашу думку) твір з дитячих років, а потім опублікуйте знову цей вірш, але вже перероблений. Так би мовити з досвіду дорослої людини.


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

3a6aHeH    Date: Ср, 11/06/08, 17:58 | Message # 50
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
7
Я , впринципі , ще не дуже то і дорослий мені 16 років ... Чому розміщуюю тут ??? Бо не хочу когось і справді розчаровувати своїм віршем , всі вірші , які я надрукував мої перші .... і я вважаю , що наступні будуть кращими....
 


virchi    Date: Чт, 12/06/08, 08:57 | Message # 51
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Скажу, що як для 16-ти років Ви непогано віршуєте. Звичайно є над чим працювати, але бачу бажання у Вас є до удосконалення та розвитку. Розміщуйте вірші у каталозі! Не засмучуйтесь, якщо іноді напишуть критику "гаряченьку". Прислухайтесь до порад і усе буде гаразд! wink

... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...
загрузка...

3a6aHeH    Date: Чт, 12/06/08, 15:03 | Message # 52
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
7
Дякую за пораду , буду продовжувати писати...
 


guska    Date: Сб, 25/04/09, 21:13 | Message # 53
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
88
На мою думку мій найгірший вірш.

Ми в темряві знання шукать намагались,
Та плакали гірко – Європа сміялась,
Невже ми назавжди від неї відстали?
В друкованім слові так довго блукали.

І що ж, інформація швидко старіє,
Зайти в Internet в нас немає надії.
А там ми могли б дистанційно навчатись,
У чаті ICQ могли б спілкуватись,

І більше, ніж знає учитель, дізнатись,
Ще й для листування E-mail скористатись,
Свою Web-сторінку могли б ми відкрити,
Бо є в нас таланти, що можуть творити.

Є шанс міжнародний проект розпочати,
Тож часу не буде у нас сумувати.
Роботу свою ось до Вас надсилаєм,
Хоч мала ймовірність та ми почекаєм.

На щастя – є в школі комп’ютерний клас,
Та мало нажаль ще програм є у нас
А ми почекаєм ОГО! до нас в гості,
Що є в Internet нам сміливо приносьте.

На таку тему в принципі не потрібно було писати, бо вона така далека від поезії....безкінечно далека

Додано (25.04.2009, 21:13)
---------------------------------------------
Чи вештаюсь попідвіконню,
Чи йду ріллею навмання,
Чи вранці скроні тру спросоння
Та невідступне каяття:
Неграмотно пишу я руни
І припускаюсь помилок,
Та відчуваю серця струни,
Звільняю душу з мотузок.
Страхи мої не безпричинні,
Що ж, я сама собі суддя,
І ЗУНи в мене, мов первинні.
Чимдуж біжу на заняття.
Я мрію, ніби той нужденний,
Скоріш отримати знання,
Бо це відомо достеменно,
Що вправи - тренінги щодня.
Із правил вірш я цей складала
І хоч талантом не блищить,
Та дещо все ж використала.
Як написала - вам судить.


semper tiro
 


InhearT    Date: Нд, 07/02/10, 18:54 | Message # 54
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
58
«Запахло співом»
Вікно запахло співом, як завжди,
Шепоче про прихід мені весни,
Кватирка відкривається, пішов,
І в небі твою музику знайшов.
Кидаєш в мене всі нові слова,
Від мене в них болить вже голова,
Але цілує нас весняне небо,
І більше нам нічого вже не треба.
То наша хата, зліплена із неба,
Я буду прилітати там до тебе,
Солоний дощ для мене поцілунки,
Мечі суспільства – то лиш обладунки.
І час завмер, поглянула у очі,
Які, немов води в пустелі, хочу,
Весна кидає, тільки б не розбити,
І воду з неба більше вже не лити.
Бо то ріка, несе нас течією,
І крок за кроком ловить бистрота,
Пливе троянда, ми пливем із нею,
Вона – то муза, ти її сестра.
Це не любов дощем нас убиває,
І не вона нам вени розрізає,
Вона кидає нас у море квітів,
І там для нас узимку буде літо.
Вставай із сонцем, мила, полетіли,
Хіба не це сьогодні ми хотіли,
А може ти для мене – це життя,
А може то є ми, то ти і я.
 

загрузка...

InhearT    Date: Нд, 07/02/10, 19:01 | Message # 55
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
58
Пишіть!!Це реально найгірший мій вірш!!
«Закохалась у стіну»
Ти закохалась у стіну,
Щоночі спалюєш весну,
А я в футлярі й досі,
Зі мною буде осінь.
Любов вливає кофеїн,
Любов для тебе - кокаїн,
Вино змінило подих,
Єдиний вихід – сходи.
Задушить сни твоє ім’я,
З осіннім кленом плачу я,
Твої слова міняє дим,
Ти наодинці будеш з ним.
Уста запалюють любов,
Слова хвилюють очі знов,
Тебе я відпускаю,
І більше не шукаю.
Щоб не кричати на життя,
В якому різні ти і я,
Щоб очі більше не пекли,
Сльозами з неба не текли.
Я був в очах, та зараз зник,
Образи схожі вже на крик,
Футляр сховав моє ім’я,
Від твоїх слів вмираю я.
З іржею серце від образ,
І небо вже не чує нас,
На місці цьому вже вінець,
Змінилось все. Настав кінець
 


orynka    Date: Чт, 26/08/10, 04:05 | Message # 56
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
1
Один ще в піжамі,
розплакався другий…
від недосипання
мізки їдуть кругом…

Втомилась, зморилась,
не хочу нічого,-
ні спати, ні їсти…
Лиш тільки одного, -

щоб враз опинитись
в дощистому Львові, -
в калюжу ступити,
втонути в розмові,

зайти у „Світ кави”,
щоб випити чаю..,
щоб подих ласкавий
Боїмського раю

Відчути. Залізти
під Ратуші дзвони,
щоб піцу там з`їсти,
й дахи по-між крони

дерев цілувати
розтуленим оком.
Гул міста кохати,
що вібропотоком

вливаючись в нерви,
втамовує спрагу
душевну…
Та черви
буденної саги

з`їдають мій мозок
в маленькому місті..
Бажаю: „Смачного!”,-
їм довго ще їсти.


orynka.sumno.com
 


kapitoshka    Date: Пт, 08/04/11, 17:43 | Message # 57
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
3
Живе на світі людина

Живе на світі людина:
Надії , розлуки, тривоги.
Змінити немає змоги
Долю – вона єдина.

Як подих весни – світанок.
Це лагідні руки мами,
Що всюди встигають за нами.
Це долі світанок – як ранок.

І ми, як розбурхані бджоли,
Діти живої природи,
Щасливі й невтомні з нагоди,
Яку вже не вернеш ніколи.

Юність – це сонце, що сходить:
Веселе, привітне, ласкаве.
Подвигів час не для слави,
А для сумління й свободи.

Готова здолати вершини,
Все вище здіймаючись вгору,
Безмежних сягнути просторів
Юність омріяно лине.

Квітне, як травень весною.
Зустрічі аж до світання.
Перше велике кохання
Приходить цією порою.

Світлі і чисті бажання:
І радість, і розпач, і муки.
Роками години розлуки
Стають і приносять страждання.

Полудень – сонце в зеніті.
Найвищого злету роки.
Вони, мов життя маяки,
Найяскравіші у літі.

Швидко збігає час,
Плин його не зупинити.
Плідно творити і жити
Життя закликає нас.

Поступ – це зважені кроки.
Здобутки – це досвід і вміння,
Великі і труд, і терпіння,
Знання і довічні уроки.

І як би того не хотілось –
До осені хилить літа.
Вони, як добірні жита,
Гарним врожаєм вродились.

Скажу я по правді – відверто.
Полиште і лемент, і гам:
Що доля відміряє нам,
Того ми у неї варті.


Делаю сайты - иногда и за деньги :)
 

загрузка...
загрузка...

darcest    Date: Пт, 15/04/11, 18:33 | Message # 58
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
1
ех...маю наступну проблему...
Я закохався і намагаюсь написать вірш-признання.
В мене виходить не дуже прошу виправіть мох помилки confu9

Яскраві,ніжні та барвистиі
Чудові маки польові
Кружляють кришталево-чисті
У вальсі срібної роси
Та не зрівнятись вроді їхній
Із блском у очах твоїх
Для мене в сотні раз ніжніший
Твій радісний,веселий сміх
І тьмянуть барви ті вогнисті
між кольорами,що в твоїй душі
а твоє серце ,кришталево-чисте
зустріти можна лиж вісні

Признаюсь чесно,себе вважав я до жінок байдужим
А дарма,без тями в тебе закохався я.
І ці слова у перше промовляю
Аліно,тебе кохаю я !

 


Andreyka    Date: Ср, 20/04/11, 23:20 | Message # 59
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
1
Набридло жити.
Хочу померти.
Я все зрозумів:
Щоб спати і жерти!

Я хочу померти.
Я хочу не бути.
Спакувати в конверти
Все своє, і забути

Не знаю нікого
Та хочу згадати
Я хочу кохати
Не можу страждати

Згадаю кохану
Відправлю листа
Тому що душа
Моя не пуста...

Напишу в листі
Що все пам’ятаю
Що серце моє
Без тебе страждає

Я хочу себе вбити!
От тільки трохи шкода.
Мовляв, міг б іще когось любити.
А на фіга?

Я хочу не бути
Я хочу померти
Нехай пам’ятають
Мене після смерті

Кому слабо - живіть тут далі.
А я пішов.


Andreyka...
 


Asedo1949    Date: Чт, 21/04/11, 14:35 | Message # 60
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
58
З такими думками, Андрійку, далеко не зайдеш.
Тобі п'ятнадцять,
А ти нестерпний.
Тебе кохають.
Ти: « хочу вмерти»
Може не друзі,
І не кохана,
Але ж є рідні,
Але є мама!
Для тої жінки,
Що зветься мама,
Своя дитина,
Люба, кохана.
Вона ростила
Тебе й плекала,
Вона так довго
Тебе чекала.
Та ще і зараз,
Плекає мрію
і бачить в тобі,
Свою надію.
Вона не зможе,
Тебе забути,
А ти небоже:
«не хочу бути.»


Господний дар- чистая душа !

Post edited by Asedo1949 - Чт, 21/04/11, 14:56
 

загрузка...

форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Поетична майстерня. » Мій самий гірший вірш!!!
  • Сторінка 4 з 5
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • »
Пошук:



 
             Украина онлайн
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz