|
|
Мій самий гірший вірш!!!
| |
| gov300988
♀
| Date: Пн, 25.04.2011, 20:48 | Message # 61 |
|
| Типова поведінка для перехідного періоду.
Було б непогано запитати у ЛГ про його мотиви щодо таких дій, але батькам завжди здається, що вони знають усе краще, бо вони батьки.
Вірш сподобався, дуже актуальний.
З повагою
Вот то, чем живу я и чем владею:
Люблю, ненавижу, борюсь, шучу.
А жить по-другому и не умею,
Да и, конечно же, не хочу!
Э.А. Асадов
|
|
|
|
|
| Sofi
| Date: Вт, 17.05.2011, 20:54 | Message # 62 |
|
| Абсурдна тема! Не нас вирішувати, що краще, а що гірше!
|
|
|
|
|
| InhearT
♂
| Date: Вт, 13.03.2012, 16:19 | Message # 63 |
|
| мабуть,це найгірший..:)
в 17 років написав..і,мабуть,краще б не писав..)
Наші думки
Дайте зубочистку!
Я поколупаюсь в голові,
Знайду я виходи усі ,
І буду знати, що робити.
У голові думки, як перший сніг,
У роті – важкість, шоста ранку,
Комусь програв, когось я переміг,
Щось не зробив і не доїв сніданку.
У мене сітка спогадів. Бери,
І йди із нею риб в ставку ловити,
Із золота казкових налови,
Щоб всі бажання ми могли здійснити.
У мене плани від Наполеона,
У ящику на потім тихо сплять,
Вже пів на дев’ять. Треба йти із дому,
Бо справи за вікном моїм шумлять.
І викладач читає пару із конспектів,
Та я не там, я високо у небі,
І ще пів групи. То є наша секта,
І наші думки є незвично далекі.
Я би хотів із зіркою кіно,
Захавати солодкі круасани,
А ще мені б хотілося авто,
Нові тойоти, джипи та ніссани.
У когось у очах пустеля спеки,
У когось тільки дурість в голові,
Думок птахи, близькі вони й далекі,
В житті потрібні вам, а ще мені.
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Сб, 17.03.2012, 13:01 | Message # 64 |
|
| Початок і справді "вражає", але далі ніби усе прояснюється. Якщо це ваш самий гірший вірш, то значить у вас усе добре, бо у деяких навіть відомих поетів, є вірші, схожі на цей і вони цим пишаються (кажуть що дуже гарні твори). Шкода їх...
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| Sm1shynka
♀
| Date: Сб, 18.08.2012, 16:09 | Message # 65 |
|
| Доброго всім дня. Я вперше завітала до вас і маю величезне прохання! Я не поетеса і ніколи не писала віршів. Це перше і єдине, шо я написала і хочу вас дуже попросити домогти мені його відредагувати. Справа в тому, що я його написала спеціально для однієї людини про нашу з ним найкращу зустріч, для мене це дуже важливо, але як я не старалася, у мене не виходить( Буду всім щиро вдячна за будь-яку допомогу. Можна переробити все, тільки щоб сама історія залишилася і останній рядочок.
Літня гроза
Чорне небо, яскраві фонарі кордону
Вони немов забули шлях додому
Летять на зустріч ночі і грозі
І так буває тільки раз в житті.
Шалений вітер роздував її волосся,
Вриваючись в вікно, через поля колосся.
Він милувався нею, натискаючи на газ
Вона ж так мріяла, аби назавжди зупинився час.
І хтось там в небі ніби їм допомагав
Всю землю блискавками й градом закидав
І ось вони у двох під деревом у БМВ
В думках у неї: тільки б зберегти себе
Він глянув в чарівні, закохані очі без краю:
Ти сьогодні моя… а завтра не знаю…
Attachment:
7090604.jpg
(15.9 Kb)
|
|
|
|
|
|
|
|
