|
|
Вірші про поезію
| |
| virchi
♂
| Date: Пн, 09.09.2013, 23:36 | Message # 1 |
|
| У цій темі публікуються вірші - про поезію, про вірші українською, російською та іншими мовами.
Власні твори про поезію бажано публікувати у спеціально створених темах каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА", що знаходиться за цим лінком:
Для мене поезія - це... (там отримаєте більше коментарів/рецензій від наших користувачів сайту)
Attachment:
2541367.jpg
(25.0 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 09.09.2013, 23:59 | Message # 2 |
|
| ЛІНА КОСТЕНКО
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
http://virchi.narod.ru/poeziya/kostenko.htm#slova
Attachment:
4248483.jpg
(7.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 00:02 | Message # 3 |
|
| ВАСИЛЬ СТУС
Твоє життя минуло й знебуло.
І гусне крик. Довліє злоба дневі.
І спроневіра спалює чоло.
і дивен див біжить поверхи древа,
і ніч біжить - поверхи давніх днів,
і тінь лягла на заволоку часу.
Поезіє, красо моя, окрасо,
я перед тебе чи до тебе жив?
http://virchi.narod.ru/poeziya/stus.htm#tvoe
Attachment:
9309325.jpg
(6.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 10:23 | Message # 4 |
|
| Людмила Смоляр
Eлегія спокою або народження поетів
Чому ти, вечоре, притих,
Не дописавши синій диптих?
Ти покладаєшся на тих
несвоєчасних і самітних
поетів? Їхній анапест
на долю кожну ляже нáвхрест?
І буде ручка — як ефес,
в руці затиснутий на захист?
Чому ти, вечоре, замовк?
Та ж наслухá руїнний замок
Твоїх неслóвлених думок -
Тих непокірних полонянок.
Вони танцюють по росі,
Покоси хиляться, прим'яті,
І висипають сто насінь,
і посміхаються в сум'ятті.
Чому ж ти, вечоре, у тій
всеакварéлевій розмові
повірив німості святій
і так затих ся на півслові?
Але допоки ти мовчиш,
і бузинóво пахне тиша,
то десь народжується вірш
й апологет печальних віршів!
maysterni.com/publication.php?id=92296
Attachment:
3684111.jpg
(18.1 Kb)
·
0751914.jpeg
(14.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 10:32 | Message # 5 |
|
| Леся Гурч
ПОЕЗІЯ – ЦЕ Я…
Поезія – це вальс під супроводом музи,
Це витончений сплеск обурених емоцій.
Це рій думок кмітливих і не дуже
Та їх дизайн у авторській сорочці.
Поезія – це плід і роздумів, і вражень.
Душевний словотік і серденька струмок.
Поезія – це світ підхмарних перелазів
Й натхненний словограй під зливою думок.
Поезія – це день, це ранок, це світання
Це дійсності десерт на березі буття.
Поезія – це ти, закутаний в кохання.
Поезія – це я у ритміці життя.
maysterni.com/publication.php?id=64505
Attachment:
8939246.jpg
(29.2 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 10:34 | Message # 6 |
|
| Олександр Олехо
Поезія
Поезія – це жінка без прикрас
у образі прекрасної Мадонни.
І що їй перебіжний час? -
у млі віків блищать її корони.
Бо має хрест – любити світ людей
та мріяти про речі досконалі,
шукати світло в темряві очей
і руйнувати помисли погані.
Здіймаючи у височінь просте,
вона царить над спраглими умами
і дум її натхнення золоте
осяяне ліричними словами.
Поезія – це завжди крок вперед
від суєти, буденної нудоти
у стан душі, окриленої в лет
до неба слів, до вільної свободи.
maysterni.com/publication.php?id=94246
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 11:05 | Message # 7 |
|
| Тарас Степанюк
Поезія
Поезія - то не манірна жінка
У біжутерії зі штучних слів, метафор,
Що серед звалища думок - порожніх звуків -
Волочить шлейф епітетів, анафор.
Обвішана отим фальшивим злотом -
Верлібрів образи чужі, близнята - вірші...
Це не поезія, це тінь її під плотом,
Де вхід до Храму за Говерлу вищий.
Туди душею треба підніматись,
А щирістю освітлювать дорогу.
Словам важливо з почуттям зрівнятись,
Вклонятись тільки Істині та Богу.
maysterni.com/publication.php?id=93598
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 11:06 | Message # 8 |
|
| Іван Низовий
Поезія – це стиснута пружина
Думок і почуттів твоїх, поете:
Навіщо ти снуєш тонку дротину
Своїх обрáз, розчарувань, зневіри
На óбразах, позичених у когось?!
1990
maysterni.com/publication.php?id=91821
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 11:15 | Message # 9 |
|
| Іван Редчиць
ПОЕЗІЯ (сонет)
Поезія се цвіт чи усмішка дівоча?
Валентин Грабовський
І щедрий цвіт, і усмішка дівоча,
І діаманти сміху голосного.
Поезія - краса життя земного,
І з піснею душа обнятись хоче.
Поезія - це гімн весні урочий,
Крилата мрія серця молодого,
Це каре сяйво погляду палкого,
І ніжне слово милій серед ночі.
Поезія - високі гори мук,
Поезія - це зоряна вершина,
І щирий спів душі, і серця стук,
І росяниста у саду жоржина.
Поезія - це дотик милих рук,
Поезія - це пісня лебедина.
maysterni.com/publication.php?id=37547
Attachment:
5893572.jpg
(8.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 11:35 | Message # 10 |
|
| Іван Редчиць
РУБАЇ
*******
Поезія – це пам’ятник душі,
Яку зорали гострі лемеші.
Засіяна з великою любов’ю, –
Її плекають роси й спориші.
maysterni.com/publication.php?id=80412
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 11:39 | Message # 11 |
|
| Ігор Федчишин
Поезія - це той дзвінкий струмок,
Що витікає з надр душі твоєї,
Це мрії у тлумаченні думок,
Що з вірою вселяються в надію!
Поезія - це струни відчуттів,
Це музика Вселенської любові,
Поезія - це скарб усіх віків,
Це діамант величиною в слово!
2010р.
maysterni.com/publication.php?id=56544
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 11:41 | Message # 12 |
|
| Лілія Ніколаєнко
Зірками в небі хтось писав сонети...
Зірками в небі хтось писав сонети,
Вони зорять із глибини століть.
Навіщо ти читаєш тих поетів? –
Тобі ж ніколи їх не зрозуміть…
Тобі цікаво – що в рядках небесних? –
Де сховані тривоги й почуття,
Де пелюстками відшумілі весни
Кружляють, хороводять без кінця?
Повір – це не для тебе… – смуток тихий,
Цей щем і сльози, і солодкий сум…
Ти на землі віднайдеш собі втіху,
НащО тобі тягар цих зайвих дум?
Тікай від них по березі туману
До радощів земних, а їх – облиш.
Прийде світанок і зірок не стане,
І ти забудеш, що читав колись…
maysterni.com/publication.php?id=65288
Attachment:
8016432.jpg
(6.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 11:44 | Message # 13 |
|
| Володимир Сірий
Гарні вірші, немов сувеніри
Хай ковтають слова, мов у прірву,
Чи гудуть велемовністю фраз, -
У римовану тишу повірмо,
Де строфа, як у гранях алмаз.
Щире слово, - воно без окрас
Прикрашає буденності сірі,
Як його пізнаємо, щораз
Млосно зойкають струни на лірі.
Та у це благородної віри
Дуже часто немає у нас…
Гарні вірші, немов сувеніри,
Полишає для вічності Час.
10.07.13
maysterni.com/user.php?id=3991
Attachment:
9649661.jpg
(3.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 11:49 | Message # 14 |
|
| Костянтин Мордатенко
Поезія
У віршах кожне слово – це кристал
прозорий, чистий, новозаповітний.
Поезія – це кров і біль Христа,
це самозречення, вогонь досвітній…
Під вільхою сплеснувся на ставку
могутній короп – бризки аж на гілку…
В цю мить летіла бджілка у пилку,
і короп збив краплинами цю бджілку…
Зима; птахи засіли віддалік:
сплюх підгризає молоденьку липку,
снігур сміливий підлетів… і втік,
але залишив теж свої відбитки…
Два береги, як фалди сюртука,
первоцвіт на концерті льодоходу;
і шерехатість пінки молока,
і високосний рік – ефект приплоду
лютневих колотнеч. У Сонці ніж…
Бо сонячні кларнети – мої ліки…
Поезія, мов повінь, чим сильніша,
тим ширше берег обіймають ріки…
maysterni.com/publication.php?id=26893
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 10.09.2013, 12:07 | Message # 15 |
|
| П’єр де Ронсар
переклад: Ф. Скляра
Мій вірше, не ридай! Бо так велить судьба…
Мій вірше, не ридай! Бо так велить судьба:
Нікому за життя не вславитись трудами.
Допоки не пройду через похмурі брами,
Мене ушанувать не зважиться юрба.
Тоді ж, коли літам загубиться й лічба,
Хтось прийде на Луар, принаджений піснями,
І подивується, що тут бродив гаями
Поет, чиїм ім’ям позначена доба.
Тож, вірше, не сумуй, бо доля невблаганна,
Чеснотам за життя не воздається шана,
А лиш умре поет – стає він божеством.
Ненависне усе в житті злобі упертій,
Чесноти на весь світ засяють лиш по смерті,
Тоді без заздрощів шанують їх вінком.
www.poeziya-ukrainy.com.ua/mij-virshe-ne-ridaj-bo-tak-velit-sudba%E2%80%A6/
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|
|
