ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Чт, 28.03.2024, 11:23
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 1 з 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Модератор форуму: virchi  
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » Вірші про поезію (Стихи о поэзии)
Вірші про поезію
virchi    Date: Пн, 09.09.2013, 23:36 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
У цій темі публікуються вірші - про поезію, про вірші українською, російською та іншими мовами.
Власні твори про поезію бажано публікувати у спеціально створених темах каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА", що знаходиться за цим лінком:
Для мене поезія - це...


(там отримаєте більше коментарів/рецензій від наших користувачів сайту)


Attachment: 2541367.jpg (25.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 09.09.2013, 23:59 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
ЛІНА КОСТЕНКО

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до
душі.


http://virchi.narod.ru/poeziya/kostenko.htm#slova
Attachment: 4248483.jpg (7.6 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 00:02 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
ВАСИЛЬ СТУС



Твоє життя минуло й знебуло.
І гусне крик. Довліє злоба дневі.
І спроневіра спалює чоло.
і дивен див біжить поверхи древа,
і ніч біжить - поверхи давніх днів,
і тінь лягла на заволоку часу.
Поезіє, красо моя, окрасо,
я перед тебе чи до тебе жив?


http://virchi.narod.ru/poeziya/stus.htm#tvoe
Attachment: 9309325.jpg (6.7 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 10:23 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Людмила Смоляр



Eлегія спокою або народження поетів


Чому ти, вечоре, притих,
Не дописавши синій диптих?
Ти покладаєшся на тих
несвоєчасних і самітних
поетів? Їхній анапест
на долю кожну ляже нáвхрест?
І буде ручка — як ефес,
в руці затиснутий на захист?
Чому ти, вечоре, замовк?
Та ж наслухá руїнний замок
Твоїх неслóвлених думок -
Тих непокірних полонянок.
Вони танцюють по росі,
Покоси хиляться, прим'яті,
І висипають сто насінь,
і посміхаються в сум'ятті.
Чому ж ти, вечоре, у тій
всеакварéлевій розмові
повірив німості святій
і так затих ся на півслові?
Але допоки ти мовчиш,
і бузинóво пахне тиша,
то десь народжується вірш
й апологет печальних віршів!




maysterni.com/publication.php?id=92296
Attachment: 3684111.jpg (18.1 Kb) · 0751914.jpeg (14.4 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 10:32 | Message # 5
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Леся Гурч



ПОЕЗІЯ – ЦЕ Я…


Поезія – це вальс під супроводом музи,
Це витончений сплеск обурених емоцій.
Це рій думок кмітливих і не дуже
Та їх дизайн у авторській сорочці.

Поезія – це плід і роздумів, і вражень.
Душевний словотік і серденька струмок.
Поезія – це світ підхмарних перелазів
Й натхненний словограй під зливою думок.

Поезія – це день, це ранок, це світання
Це дійсності десерт на березі буття.
Поезія – це ти, закутаний в кохання.
Поезія – це я у ритміці життя.


maysterni.com/publication.php?id=64505
Attachment: 8939246.jpg (29.2 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 10:34 | Message # 6
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Олександр Олехо

Поезія


Поезія – це жінка без прикрас
у образі прекрасної Мадонни.
І що їй перебіжний час? -
у млі віків блищать її корони.

Бо має хрест – любити світ людей
та мріяти про речі досконалі,
шукати світло в темряві очей
і руйнувати помисли погані.

Здіймаючи у височінь просте,
вона царить над спраглими умами
і дум її натхнення золоте
осяяне ліричними словами.

Поезія – це завжди крок вперед
від суєти, буденної нудоти
у стан душі, окриленої в лет
до неба слів, до вільної свободи.


maysterni.com/publication.php?id=94246


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 11:05 | Message # 7
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Тарас Степанюк

Поезія


Поезія - то не манірна жінка
У біжутерії зі штучних слів, метафор,
Що серед звалища думок - порожніх звуків -
Волочить шлейф епітетів, анафор.
Обвішана отим фальшивим злотом -
Верлібрів образи чужі, близнята - вірші...
Це не поезія, це тінь її під плотом,
Де вхід до Храму за Говерлу вищий.
Туди душею треба підніматись,
А щирістю освітлювать дорогу.
Словам важливо з почуттям зрівнятись,
Вклонятись тільки Істині та Богу.


maysterni.com/publication.php?id=93598


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 11:06 | Message # 8
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Іван Низовий

Поезія – це стиснута пружина
Думок і почуттів твоїх, поете:
Навіщо ти снуєш тонку дротину
Своїх обрáз, розчарувань, зневіри
На óбразах, позичених у когось?!


1990

maysterni.com/publication.php?id=91821


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 11:15 | Message # 9
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Іван Редчиць



ПОЕЗІЯ (сонет)

Поезія се цвіт чи усмішка дівоча?
Валентин Грабовський

І щедрий цвіт, і усмішка дівоча,
І діаманти сміху голосного.
Поезія - краса життя земного,
І з піснею душа обнятись хоче.

Поезія - це гімн весні урочий,
Крилата мрія серця молодого,
Це каре сяйво погляду палкого,
І ніжне слово милій серед ночі.

Поезія - високі гори мук,
Поезія - це зоряна вершина,
І щирий спів душі, і серця стук,

І росяниста у саду жоржина.
Поезія - це дотик милих рук,
Поезія - це пісня лебедина.


maysterni.com/publication.php?id=37547
Attachment: 5893572.jpg (8.7 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 11:35 | Message # 10
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Іван Редчиць

РУБАЇ


*******
Поезія – це пам’ятник душі,
Яку зорали гострі лемеші.
Засіяна з великою любов’ю, –
Її плекають роси й спориші.


maysterni.com/publication.php?id=80412


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 11:39 | Message # 11
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Ігор Федчишин

Поезія - це той дзвінкий струмок,
Що витікає з надр душі твоєї,
Це мрії у тлумаченні думок,
Що з вірою вселяються в надію!

Поезія - це струни відчуттів,
Це музика Вселенської любові,
Поезія - це скарб усіх віків,
Це діамант величиною в слово!


2010р.

maysterni.com/publication.php?id=56544


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 11:41 | Message # 12
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Лілія Ніколаєнко



Зірками в небі хтось писав сонети...


Зірками в небі хтось писав сонети,
Вони зорять із глибини століть.
Навіщо ти читаєш тих поетів? –
Тобі ж ніколи їх не зрозуміть…

Тобі цікаво – що в рядках небесних? –
Де сховані тривоги й почуття,
Де пелюстками відшумілі весни
Кружляють, хороводять без кінця?

Повір – це не для тебе… – смуток тихий,
Цей щем і сльози, і солодкий сум…
Ти на землі віднайдеш собі втіху,
НащО тобі тягар цих зайвих дум?

Тікай від них по березі туману
До радощів земних, а їх – облиш.
Прийде світанок і зірок не стане,
І ти забудеш, що читав колись…


maysterni.com/publication.php?id=65288
Attachment: 8016432.jpg (6.4 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 11:44 | Message # 13
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Володимир Сірий

Гарні вірші, немов сувеніри
Хай ковтають слова, мов у прірву,
Чи гудуть велемовністю фраз, -
У римовану тишу повірмо,
Де строфа, як у гранях алмаз.

Щире слово, - воно без окрас
Прикрашає буденності сірі,
Як його пізнаємо, щораз
Млосно зойкають струни на лірі.
Та у це благородної віри
Дуже часто немає у нас…

Гарні вірші, немов сувеніри,
Полишає для вічності Час.


10.07.13

maysterni.com/user.php?id=3991
Attachment: 9649661.jpg (3.5 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 11:49 | Message # 14
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Костянтин Мордатенко

Поезія


У віршах кожне слово – це кристал
прозорий, чистий, новозаповітний.
Поезія – це кров і біль Христа,
це самозречення, вогонь досвітній…

Під вільхою сплеснувся на ставку
могутній короп – бризки аж на гілку…
В цю мить летіла бджілка у пилку,
і короп збив краплинами цю бджілку…

Зима; птахи засіли віддалік:
сплюх підгризає молоденьку липку,
снігур сміливий підлетів… і втік,
але залишив теж свої відбитки…

Два береги, як фалди сюртука,
первоцвіт на концерті льодоходу;
і шерехатість пінки молока,
і високосний рік – ефект приплоду

лютневих колотнеч. У Сонці ніж…
Бо сонячні кларнети – мої ліки…
Поезія, мов повінь, чим сильніша,
тим ширше берег обіймають ріки…


maysterni.com/publication.php?id=26893


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 12:07 | Message # 15
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
П’єр де Ронсар
переклад: Ф. Скляра

Мій вірше, не ридай! Бо так велить судьба…

Мій вірше, не ридай! Бо так велить судьба:
Нікому за життя не вславитись трудами.
Допоки не пройду через похмурі брами,
Мене ушанувать не зважиться юрба.
Тоді ж, коли літам загубиться й лічба,
Хтось прийде на Луар, принаджений піснями,
І подивується, що тут бродив гаями
Поет, чиїм ім’ям позначена доба.
Тож, вірше, не сумуй, бо доля невблаганна,
Чеснотам за життя не воздається шана,
А лиш умре поет – стає він божеством.
Ненависне усе в житті злобі упертій,
Чесноти на весь світ засяють лиш по смерті,
Тоді без заздрощів шанують їх вінком.



www.poeziya-ukrainy.com.ua/mij-virshe-ne-ridaj-bo-tak-velit-sudba%E2%80%A6/


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » Вірші про поезію (Стихи о поэзии)
  • Сторінка 1 з 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz