Так, пані Катерино, все вірно Ви міркуєте... Але у вірші йдеться не про "скептичне ставлення до себе" чи "занедбаний талант", навпаки фінал доволі обнадійливий "малюю квіти, доки в небі літо" . Тут автор вбачає інший формат відносин : не приписує здобуте собі, і тим пристає на біблійну пропозицію "хто підноситься, принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться".
Щодо сонячних побажань, звісно, за це Вам вдячний.