Не ставай на коліна, брате,
Не ставай, не хились, не гнись,
В цівки тисячі автоматів
Подивися, не відвернись.
Навіть як за життям нічого,
Тільки вічні могила й тьма,
Спробуй в душу впустити Бога,
Хай їх навіть між нас нема.
Спробуй в душу впустити Бога
І себе не ціди, не рви,
Бо як згубиш себе самого,
То життя є пусті рови.
Бо як згубиш себе самого,
Бо як зрадиш себе ти сам,
За твого золотого Бога
Краплі совісті я не дам.
Не ставай на коліна, брате,
Ні в хули час, ні похвали,
Бо колін варті тільки мати,
Котрі душу нам віддали.
Знай, колін варті тільки мати
І душа, що в тобі живе,
Та хто душу ту вмів кохати,
І ніхто тебе не зігне.
|