Не ставай на коліна, брате

Не ставай на коліна, брате,

Не ставай, не хились, не гнись,

В цівки тисячі автоматів

Подивися, не відвернись.

Навіть як за життям нічого,

Тільки вічні могила й тьма,

Спробуй в душу впустити Бога,

Хай їх навіть між нас нема.

Спробуй в душу впустити Бога

І себе не ціди, не рви,

Бо як згубиш себе самого,

То життя є пусті рови.

Бо як згубиш себе самого,

Бо як зрадиш себе ти сам,

За твого золотого Бога

Краплі совісті я не дам.

Не ставай на коліна, брате,

Ні в хули час, ні похвали,

Бо колін варті тільки мати,

Котрі душу нам віддали.

Знай, колін варті тільки мати

І душа, що в тобі живе,

Та хто душу ту вмів кохати,

І ніхто тебе не зігне.