Просто те слово ... в першому і в четвертому рядках. Надто згущає фарби, втрачається поетичність твору. На цьому фоні якось тьмяно виглядають ті добрі почуття, які були перед розлукою (адже їм присвячено цей спомин, а не самій втраті).
А форму форматувати треба... Ось я нині з WINDOWS повозився і ... запрацювало.
мій дідо, небіжчик, колись розповідав, як з колгоспу взяв жменю пшениці ( не видавали зарплати), то рік примусівки відсидів. Але та жменя врятувала життя усій родині. Так ми повинні про це пам'ятати.