Загалом вірш непоганий, хоч я так і не здогадалася хто вона та, що так завзято "боронила душу", а перший катрен нагадав народний вислів - з великої любові дід бабі очі видер. Сподобалось "Повно в тобі всього: радості і лиха, Не одне й кохання, а душа – одна."
О, те бабло(будь воно неладне) з'їло душі всім можновладцям, виїло очі, бо вони крім бабла нічого не бачать... щось покричали за той бурштин, та й затихли, а його, як крали, так і крадуть...