Вірш гарний і зачіпає, але мені чомусь захотілося додати ось що: з вашого дозволу. Принесе мені смутку хвилини І розвішає думи-перлини, де безлисті хитаються віти. Там колися красувалися квіти. І кінцівка імпонує.
Мені сподобався четвертий стовпчик. Він найкраще підкреслює ідею твору. Щодо вектора. Чому він короткий? Може тому, що ми шукаєм щастя в стежковій імлі.?
Я хвилююсь. Чому зорі відійшли у небуття? Як би це вони зробили,де б ми були ти і я? Згідна я, що день без ночі була б прикра дивина, але до чого тут світло в чім електрики вина?