Навіщо ти прийшов? Навіщо ми зустрілись?
Навіщо наша доля дороги заплела?
Нехай ота любов кудись би вже поділась!
І щоб зима навік сліди всі замела!
Чекаючи на принца, зустріла я потвору,
У масці із надій зеленої весни!
Ти підлою змією заповз до мого двору!
Ти холодом обпік колись прекрасні сни!
Нехай! Вже відболіло! Судилось-не судилось!
Живемо ми давно на різних берегах!
Немає НАС! І не було! А може то наснилось?
Давно розвіяв пил ти на семи вітрах!
Десь співом журавля відплакало кохання.
Розірвана,сумна, вже не бринить струна.
Лише ліхтар горить на вулиці Прощання,
Десь там, де вчора, я пішла одна.
Вже не голосить серце й висушено сльози,
Затих удалині твого прощання сміх.
Живу.Пережила і болі всі, і грози.
І зрозуміла - ти не вартий пилу з ніг!
Слава Богу ти пішов! Декілька разів повертався до Вашого вірша, все якось неоднозначно: і тема, і виклад, і суть. Можна залишити перший і останній стовпчик - буде так само зрозуміло. Здаться, мені, треба коротше, і щоб рвало душу - бо біль же... тому "4"
Я давно вже не ображаюсь на критику,тож можете не хвилюватись. Ми можемо говорити одні й ті ж слова, на одній і тій же мові, а розумітиме їх кожен по своєму! Доведено!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
