Я хоч далеко не Улючанка, але ваш твір вразив мене до глибини душі. Я цілком піддержую вислів вашого батька про"людці".Бажаю вам якнайбільше зібрати своїх односельців.
Я з вами згідна пане Василю, але як для пісні мені чомусь захотілося виділити саме ці слова, я знов залишилась одна. Другий стовпчик, по моєму задуму, мав бути присьпів. Може це не правильно, адже слова пишуть одні, а музику- другі люди. Мушу признатися, що в нотах я ні бум-бум, але коли у мене народжується такий вірш, я чую музику.