Тихо падає листя багряне Зорепадом на сірий асфальт. Вітер в душу раптово загляне І душа затанцює не в лад. Принесе мені смутку хвилини - Це безлисті колишуться віти. ...Розцвітають барвисті жоржини, Ніби в осені часточка літа...
Вірш гарний і зачіпає, але мені чомусь захотілося додати ось що: з вашого дозволу. Принесе мені смутку хвилини І розвішає думи-перлини, де безлисті хитаються віти. Там колися красувалися квіти. І кінцівка імпонує.
Тепер зрозумів. Ви написали глибше, ніж я думав! Гарно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс