Тихо падає листя багряне Зорепадом на сірий асфальт. Вітер в душу раптово загляне І душа затанцює не в лад. Принесе мені смутку хвилини - Це безлисті колишуться віти. ...Розцвітають барвисті жоржини, Ніби в осені часточка літа...
Вірш гарний і зачіпає, але мені чомусь захотілося додати ось що: з вашого дозволу. Принесе мені смутку хвилини І розвішає думи-перлини, де безлисті хитаються віти. Там колися красувалися квіти. І кінцівка імпонує.
Тепер зрозумів. Ви написали глибше, ніж я думав! Гарно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.