Мені дуже сподобався вірш, п.Василю! Знаю, що в польській мові є свої правила, тобто своя вимова слова і звісно наголоси, тому пропоную трішки відкорегувати ось цей рядок. "Він покладе ранкову срібну росу," і зробити це так: Він покладе ранкові срібні роси, а ще переставити слова ось у цьому рядку. "І бути там, де кругом все своє." так - І бути там, де все кругом своє. В цьому, як і в багатьох Ваших віршах, чується туга за рідним краєм.
Чудесна пісня цьому прикрасному краю з його незрівняною природою, з його кришталево - читим повітрям, і такою ж чарівною поетесою, яка душевно пише свої прекрасні вірші. Браво!!!
Львівські леви - особливі. Яких зображень левів тут тільки немає! Один схожий на галицького красеня з його цнотою, прикритою пащею лева, з якої звисають грона солодких звабливих плодів, інші – з гривою медузи, декотрі з букетами квітів і винограду, з мордами кицьок і собак та навіть орла й диявола... І всі вони різні – чи то сплять, чи дрімають, чи ричать, чи сміються, чи біжать, чи стрибають, чи стоять на варті, чи підпирають балкони – всі живуть у музиці Львова і уособлюють вогненну силу і чутливість. Львівським левам присвячують вірші поети.Про одну таку зустріч з левами залишила спогад Жанна Косовська : Літо.Липень. Листя зелене. Ластяться леви у Львові до мене. Лагідні очі легесенько мружать. Ляпають лапами в теплих калюжах. Як бачите, не одна я бачу у лвівських левах доброту і чутливість. Дуже дякую за коментар та оцінку!
"Цілували сяйні очі, Жовті, сині та червоні." Це що, п.Іване, кохання вампірів?... бо де Ви бачили у людей такі очі. Вірш має свої принади, але цей рядок, як на мене, треба змінити.
Справа в тому,п.Миколо, що слово тонУти в теперішньому часі має класичний наголос тонУ, а писати слід не як виходить, а як правильно. Ви маєте право робити наголос авторським, але то в крайньому випадку, коли все вже перепробувано, а слово іншим замінити неможливо, а у Вашому випадку це дуже просто зробити. Прошу- Але тону в нім, як дитя. Ще з приводу слова "нутра".У вірші "усі нутра" - виходить множина, але ж це слово існує тільки в однині, а нутра - родовий відмінок(кого,чого), наприклад: не бачу твого нутра. Загалом вірш мені дуже сподобався, а не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Натхнення Вам, молодий чоловіче!
Дуже мило, може, не сенс життя, але продовження - це точно. Гарно, щиро, але в останньому рядку, щоб уникнути збігу двох одинакових приголосних, я б радила написати так:"Я сенс життя свого знайшла."
Уміють в селі шанувати, і старість, і труд, і добро,і пісню веселу співати, і гордо любити село.Родилась я там і зростала...Там рідні залишились жить.За села, що тихо зникають,за них моє серце болить.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('