Маєте рацію,п.Укране, кожний із нас - особистість, але та риска бідності, яка невмолимо падає останнім часом, чимось нас об'єднує...це Ваше інше питання якраз дуже цікаве, та його вже ніхто не скриває, брехня іде відкритим текстом. Щиро Вам вдячна за коментар!
Гарно, лірично! Мені теж подобається ця пора, особливо, коли ідеш парком.... під ногами листя шелестить, а вірхівки дерев позолочені і, мов метелики, летять листочки...
Птахи, як люди, страждають і сумують розбиті горем... в новинах сьогодні показали, як сім'ю лебедів хтось розстріляв - серце кров'ю обливається від людської жорстокості.
Впали краплі дощу... Захолола душа... Я собі не прощу, Що прийшов без плаща. Ну, а ти у цей час, Заграєш із дощем... Ти - одна серед мас Під легеньким плащем, Біжимо у кафе... Там немає дощу, Там смачненьким зифе Я тебе пригощу...