Одержую велику насолоду від Ваших віршів,п.Наталю. Ви справжній майстер пейзажних картин, ніби художник мазками, так Ви словами вивершуєте віршоване полотно. Браво!!!))))
Всі ми ходим по незвіданному шляху, бо ніхто не може сказати, що буде завтра, або через годину, але всі в надії на Бога і у вірі в майбутнє життя добре, спокійне і благодатне, і ніхто навіть в думці не має побажати собі війни чи зла, а все тому, що ми часточки Бога, сотворені в любові, і ради неї живемо. Двері відкриваються для нас самі, а ми тільки в них входимо. Дуже Вам вдячна за коментар!
Так,п.Ірино, всі наші вірші - життя. Любов - найсильніше почуття і все, що нас оточує створене любов'ю, бо любов - Бог, та я розумію, що Ви хочете сказати,що є ще й друга сторона медалі, але то не від Бога, тому ми її і не сприймаємо, як належне. Дякую!
І коли зима настане люта, Не сумуй однако, друже, ти. Трошки перефразувала закінчення, бо згадала скільки чудових віршів було написано Вами цієї зими. Я завжди насолоджуюсь Вашою поезією. БРАВО!!!)))) :55555:
Гарні в домі помічниці, Мов усміхнені зірниці. У дворі і на городі Зроблять все, казати годі... Тільки лихо... В магазині Гарні цяцьки на вітрині, А бажання їх зростає... Пенсії - не вистарчає. Ось такий вірш- усмішка прийшов мені раптом...
Гарна тема, хоч і не нова, і при таких шлюбах завжди багато клопоту. Вірш читається важко, бо губиться ритм. Ось послухайте, як на мою думку міг би звучати другий катрен: А дівчина йому й каже:- Переписуй хату І на карточку мою постав всю зарплату. Купи мені віллу, яхту і авто відкрите. Тоді, може, я дам згоду біля тебе жити.
Вірш мені сподобався, але маю зауваження до однієї фрази. "Хто світ таким байдужим сотворив? " Пані Анно, на сьогодні вже всі без винятку знають хто є Творцем світу і наука це підтвердила, а я Вас запевняю, що він не є байдужим, байдужими можуть бути тільки душі у цьому прекрасному світі.