Дякую,п.Вікторе, за такий розширений коментар. Напевно всі знають, як любив Шевченко описувати у своїх творах українські ночі, степи і т. д. Про енергію, яка вже перейшла на вищий рівень вібрації знають всі і, що робиться на землі - також. Про вік, що на грані переходу не знає хіба, що лінивий, а ви хочите ще толкувати.Про те, що для кого є головне, говорити не стану, бо кожен має свою думку.Вибачте, що відібрала у вас стільки дорогоцінного часу.
Тема дуже гарна, і чується, що вірш писався серцем, і все було б добре, якби читати вірш було легко, а якщо зашпортуєшся кожен раз, то вже стає не цікаво. Тут і справляти не так багато, ось дивіться пару слів і все гаразд. Самотність – то, як розсудити, Є плата Господу за гріх, За те, що ти смів погордити, Усім, заради власних втіх.
За заздрість, що туманить душу, І наганяє злі думки... Проте ти, завжди думав – Мушу! І йшов по «трупах» напрямки. Приблизно так. Успіху!
Вітаю вас,п.Юлія, на нашому сайті. Радію, що молоде покоління купається у нашій солов'їній. Бажаю звершень, але для цього треба багато працювати, і навчитися правильно сприймати критику. Як на перший твір - непогано, та все ж вірш повинен відповідати формі, сюди входить: розмір; рима; наголоси; ритм, ну і звичайно правильно висвітлена тема. Успіху!
Вірш непоганий, але здається я вже вам казала, що дієслівна рима - одна з найпростіших, і ні вона, ні обрізані слова (позіха, колиха) не прикрашають вірша. Пробуйте, експерементуйте, і у вас неодмінно все вийде! Успіху! Авансом ставлю
Гарно! Сподобалось! Хоч розмір гуляє, у двох місцях наголос невірно падає, "Хвилею неспинною; Ця таємниця серця", а стрічка "В зорі споглядальні" так і проситься - У зорі споглядальні, - але саме з таких віршів виходять дуже гарні пісні.
Так, останнім часом звідусіль на нас ллється один негатив, одні страшилки, але закони Вселенної нікому не відмінити, маєм сприймати все, як є. На ваш розсуд закінчення пропоную таке: Думки негожі нам приходять люди, Над цим задумається не один. але то моя суб'єктивна думка, а вирішує автор. За тему
Вітаю! Приємно, що у вас так бурхливо працює уява, і ви взмозі викласти її на папері. Тепер перед вами завдання вивчити техніку написання вірша, що потребує від вас праці і допитливості. Бажаю успіху!
Хвацько ви,п.Роксолано, пофілософствували. Всі слова кинуті в простір нікуди не зникають, але одні формують позитив, а інші негатив, що і складає основу нашого життя. Не розумію чому світло із дна.
Раджу прислухатись до слів,п.Роксолани, і зробити потрібні висновки, бо не все, що написане в стовпчик називається віршем. Повинна бути форма(ритм, рима, розмір, наголоси), яка включає в себе і граматику. Бажаю успіху!