Цей вірш - крик душі взираючи на наше сьогодення. Питання залишається відкритим, як позбавитись тих страхіть, і очиститись від гріха, мається на увазі все людство. У мене також є подібний вірш. Скажіть мені люди на що, У себе впускаємо зло? :hands:
Гарна тема вірша, а ще сподобалася ваша самокритичність. Може десь і водяться герої В сяйві сонця ходять по землі. Я не маю смілості такої, Тому й битись з ними не мені.
Не маю слів, щоб описати відчуття від прочитаного. Дуже гарно! Написано так заворожуюче, що ніби сам живеш у тому вірші, і все бачиш і чуєш. Браво!!!))))