коли стане між нас небокрай
ліловою стрічкою,
нерухомою річкою,
шнурком лелечим,
тягарем на плечі –
ти чим швидше мене забувай…
не згадуй мене –
ревний жаль
пелюстками з вишень мине.
...
чи зміниться що в світі по мені?
за нОчами так само йтимуть дні,
бузки розквітнуть навесні,
відлопотять дощі рясні…
нас – як молитви,
в альфа-ритмі
складені,
виводить Хтось водою
на гарячому
підніжнім камені:
старанних рун
довершена каліграфічність
лише на мить --
ми
паринками
прямісінько у Вічність.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
