Я так розумію, що це проза. Треба було вибрати категорію "проза" і тоді стає все зрозуміло. Тема дуже романтична, класична та як на мене дуже коротенька.
Знаю, на скільки такі почуття, переповнюють твою молоду душу. Вони тебе переповняють і від хвилювання вони лягли на папір трошечки не рівно. Може в мене нема на то права, але я попробувала їх привести в порядок. Я використала всі твої слова. Ось почитай, що вийшло: Я читаю казочку одну, Про кохання йдеться чарівне. Зради там немає і тому, Тішить воно ласкою мене. Ніжність ллється там і ласка Ділять її порівно на двох, Ось, яка прекрасна казка, Як кохання сповнює обох. Вибач, молодий друже, але якщо ти хочеш бути одним із нас то вчися. Наснаги тобі!
"Десь весна увірвалась... Десь нестримні вітри..." Наталю, твій вірш навіяв мені ось які рядки: Дме, за вікнами, сильний, вітрисько, Але ж, вже закінчилась, зима! Чом тобі, буревію, не спиться? Десь у темних, холодних лісах. Чом ти землю святую холодиш? Не пускаєш тепла, для весни. Нащо квіти, весняні, тривожиш? Не даєш їм, свавільно, рости, Вже не довго, тобі, лиходію, Холодити всі села й міста. Ясне сонечко, землю зігріє І прийде, довгождана, весна.
Пане, Вікторе, в мене на цю тему, правда на багато ближчою по часу є таке:Ходить, ходором, свята земля Стогне, жалібно, все довкілля, Носять хвилі дерева і брухт, Хмари диму, задуху несуть. Люди в морі, що адом кипить Просять, Бога, живих захистить. І побачив вогонь цілий світ Почорнів диво – сакури цвіт. Ті, що вижили гордо стоять Не зуміла їх біль налякать, Вірять, буде, ще нова, весна Буйним цвітом сяйне сакура.
А я читала вірш із задоволенням і він мені не видався довгим. Тема гарна і чудово розкрита, дуже повчальна. З приводу неудів настанови ви вже отримали, то ж я промовчу. А за вірш
Я розумію, по поводу чого твої переживання, та хочу сказати, якби ми не чекали милості, а навчилися творити це небо, то на сьогоднішній день, нам би не прийшлось чекати"ефект падіння доміно."А вірш
Гарний вірш, але найбільше мене вразив третій стовпчик. Хочеться додати, щоб душа ще навчилася творити, а не тільки споживати і розрушати все те, що дає нам небо.