Вірш, п.Іване, мені сподобався, правда маю сумніви ось у цьому рядку "Заради мудрої утіхи." але то таке... утіхи різними бувають, можливо для ангела його робота і є утіхою. Давайте розберемо далі. "Краса творіння власного єства, Усяких почестей достоїн." Вчімося правильно формулювати думку. Якщо краса(вона), то достойна, якщо ж Ви навіть мали на увазі єство(воно), то достойне, а Вам просто потрібна була рима до слова воїн, от Ви і поставили, обминаючи всякі правила - достоїн(рос. достоин), а правильно - достойний( прикметник чол. р.) Не дивлячись на те, вірш має тему, яку Ви гарно обрисували, а помилки є у всіх, бо хто не працює - той не помиляється. Головне виправлятися і удосконалюватися.
Скільки світ стоїть стільки одні люди будують ту стіну, а інші її ламають. Виходячи із останніх новин, то та стіна знову добряче виросла. Ну, а надія, п.Таміло, то наш пісок куди ми, як страуси, можемо заховати голову. Вона завжди при нас і помирає останньою.
Прекрасний вірш. Здається, така ситуація була і на Майдані... Мене хвилює от що, як ми безжально ріжемо слова, наприклад: "Хлопчина далі гра," розумію, що Ви хотіли сказати, але я за чистоту мови, і чи правильно так робити, чи можна так робити?. Якщо в попередньому слові " огорта..." - білш-менш спокійно то тут дуже кидається в очі. Я не знаю, як повинно бути правильно, але знаю добре, що можна сказати простіше: ...Продовжується гра,
Мене лякає такий коментар.Прошу вибачення, але - це моя об'єктивна думка. Я просто не знаю радіти чи плакати, вважати все правдою чи "другою правдою" тему якого розвинула п. Оксана, адже я реально оцінюю ситуацію, і знаю який з мене писака.Попри все вдячна Вам, що завітали!