Ой, біла зимонько
Тихо тихесенько,
Рано ранесенько,
Падав веселий сніжок.
Сів он на гілочку,
Дмухнув в сопілочку,
Вітер, зимовий дружок.
Так у двох гралися,
Дня дочекалися,
Сміх і дітей саранча!
В кульки сніжиночки,
Ручки крижиноки,
Ціль -під сосною зайча!
Зайчик зіщулився,
Ручки здригнулися,
Шкода, йому ж заболить.
Шурхнув у дірочку,
В рідну хатиночку,
Стало затишно в цю мить.
Ой біла зимонько,
Щастя хвилинонько,
Швидко зима пролетить,
Ще не натішимся,
Дітьми не лишимся,
Серденько тужно щемить!
Додав: Таля (24.11.2015)
| Автор: © Наталя Буняк
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1142 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА