Дякую, п. Василю! Моїх прадідуся й прабабусі вже давно-давно нема (пам'ятаю ще з дитинства), а от приїхала якось додому і так захотілося їх побачити.... Спасибі!..
Якби нам було дано збагнути, пане Василю, чому "Все бачене минає", то ми, певно, не минали б у світі....
А взагалі щось у Вас не склалося із ритмікою. Якщо читати другу строфу, так як і першу, то виходить Розлите нА предкІв землЯх І бачу їхній ранок. МолИтви чую у церквах, Що зАтхли над Сяном.
Ой, пане Василю, не вірю я, що можна відкласти перо у бік! Поет - це не робота, а покликання, навіть світовідчуття, тому Озброюйтесь пером, Хай щоб там не було!