Із далекого моря синього - Вірші про жінок

Із далекого моря синього,

Від високих,прадавніх гір.

Я тебе в оксамитах вимріяв,

Запросив, господиню, в двір.

В солов*їнім полоні вінчались,

А повітря – волі ковток.

Зорі тихо до нас підкрадались,

Від кохання були за крок.

Місяць заздрив і аж облизувавсь

Ну,а ми – цілували ніч.

Віддалявся рогатий,знижувавсь

Від своїх в душі протиріч.

Ми у квіті з тобою липовім,

На перині зелених трав,

На межі почуттів невидимій…

Як Всесвіт тебе пізнавав.

Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 halo4ka • 11:40, 23.01.2011 [Лінк на твір] Кохання, яке надихає на вірші - це ж чудово!!! Дуже гарно!!! 0Спам 2 jakov-buga • 11:46, 23.01.2011 [Лінк на твір] Доки людина кохає,Галочко, доти і живе. 0Спам 3 metman17L • 12:29, 23.01.2011 [Лінк на твір] Якове, ви одним пострілом двох зайців вбиваєте. І кохану зустрічаєте і Всесвіт пізнаєте. Ох жінки, жінки... Які речі пишуть для Вас чоловіки. 0Спам 4 jakov-buga • 12:57, 23.01.2011 [Лінк на твір] Ну хоч в духовнім світі мисливцем побуду... 0Спам 5 COCODE • 14:31, 23.01.2011 [Лінк на твір] Судячи з твоїх коментів, роблю висновок що ти не тільки в духовному світі мисливець 0Спам 7 jakov-buga • 15:14, 23.01.2011 [Лінк на твір] Духовний світ він багатший,тому в нім цікавіше.Дякую за відгук. 0Спам 6 Asedo1949 • 14:50, 23.01.2011 [Лінк на твір] Трохи загадково, але гарно 0Спам 8 jakov-buga • 15:16, 23.01.2011 [Лінк на твір] Дякую.Загадковість, вона і повинна бути присутня та ще в такому інтимному питанні. 0Спам 9 ЛюК • 15:24, 23.01.2011 [Лінк на твір] І чого це Ви до ночі причепилися? Там що не було кого цілувати? 0Спам 10 jakov-buga • 16:45, 23.01.2011 [Лінк на твір] І цілувалися і милувалися, і до ніченьки пригорталися. 0Спам 11 Medbrat • 17:52, 23.01.2011 [Лінк на твір] Ось тема кохання заполонила весь сайт Гарно ,Якове, гарно 0Спам 12 jakov-buga • 19:19, 23.01.2011 [Лінк на твір] Дякую,Саша,дякую. 0Спам 13 Did • 19:23, 23.01.2011 [Лінк на твір] ...знижувась від своїх в душі протиріч. Мова, як я зрозумів, про місяць, а ось які та чому його розпирали протиріччя мені не зрозуміло. Може, поясниш мені, Якове? Чомусь одразу пригадалися верби, які укріпляли греблю... 0Спам 14 jakov-buga • 19:35, 23.01.2011 [Лінк на твір] Місяць живий теж.А живому притаманнні і сумніви,і протиріччя,і зітхання,і кохання,і заздрість,і...А якщо рогатий,лише космічний обєкт,що світиться,то,звичайно,виникне чому*. 0Спам 15 Pylyp • 11:20, 24.01.2011 [Лінк на твір] Гарно! Особливо: "Місяць заздрив і аж облизувавсь". Жаль Місяця... 0Спам 16 jakov-buga • 11:28, 24.01.2011 [Лінк на твір] Нічого,пане Пилипе.Він собі знайде якусь зіроньку раннюю

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі