Мої щирі вітання, пане Якове! Ви, як завжди, на 100% зрозуміли, що я хотіла сказати. Дякую за це! Мені здається, у вашому варіанті вірш став мелодійно-пісенним..
Щиро дякую, пані Катерино! Ваша думка дуже цінна для мене. А з розділовими знаками у вірші-оригіналі і справді щось не так, тому розставляла їх на власний розсуд.
Зацікавитись саме цим віршем мене стимулювала робоча потреба. Хоча є щось у творчості Полонського особливе, що імпонує. Загалом переклади мені не вдаються,виходять наче переспіви чи що) Тож тішуся Вашаю позитивною оцінкою. Спасибі!
Ваш вірш дуже щирий, тому віриться йому легко... Ваша правда, смерть з будь-якої причини болить однаково сильно! І (пробачте, якщо раптом ображу!!!) навіть в особистому горі Ви залишилися Поетом - свій біль так майстерно пропущений через образ іншої, точніше - інших, матерів, що мимоволі на очах з'являються сльози. Ще раз прийміть співчуття.
Рада Вашому візиту, пані Катерино, і щиро вдячна за відгук! Цей вірш написаний, коли мені було років 13-14, тому він такий категоричний - дався в знаки юнацький максималізм. І про "зірки" Ви дуже слушно зауважили, однак із початку мала на увазі зорі більш матеріальні - багатство і т.д.