"Немає у світі людини Щоб серцем не чула весни" Дуже гарно підкреслено, п.Катерино!! І вірш наскрізь пронизаний таким чудовим весняним настроєм!! Отримав велике задоволення від його прочитання.
Якби за вірші давали "Оскара", то цей твір був би гідним його. Настільки влучно висвітлена в ньому вічна людська тема боротьби з гріхом... Така глибока сповідь, яка йде з самого серця... І так сильно тривожить душу...
Глибокий, змістовний вірш. Такі вірші варті того, щоб їх читали. Багатозначні образи змушують задумуватись над тим, в якому напрямку рухатись далі) Дякую за приємний та справжній вірш!!!
Якщо б Ви не вважали його віршем, то ні в якому разі жоден з дописувачів не зміг би прочитати цей твір на даному сайті. Ви б його просто не публікували)
Думаю, такі питання не виникають лише у Господа Бога. Людям притаманно все. І такі питання, і ще багато іншого. Тому не повірю тій людині, яка говорить, що у неї не буває таких моментів...
Прийнятне воно для Вас, чи ні, значення не має. Люди завжди ставлять собі такі питання в тій чи іншій ситуації. Роблячи добро, ми передусім хочемо, щоб нас зрозуміли і не відкидали. Роблячи добро, людина у відповідь менш за все сподівається отримати зло. Ось тому й виникають такі питання. Сподіваюсь, що зумів дати відповідь на Ваше твердження.