Вірш написаний дуже давно,але крім друзів його нікому не читала. Переглядаючи старі нотатники ,згадала про нього і в знак подяки ліквідаторам, вирішила надрукувати. Критику не залишайте,бо я його не "відшліфовувала".
"Це мені зроду-віку написано Хліб ростити на рідних полях..." Дуже хочетья бачити рідний край заківтчаний щедро обробленими полями,бо його для цього БОГ створив,щоб ми ніколи не бідували ... У вашому вірші щира ПРАВДА!!!!!!!!!!!!!
"Кожну каплю тої крові Устелем квітками, Там стояли мирно діти З мирними думками..." ============= І жахались люди Від звістки страшної І болили груди В мами й не одної... ============= І плакали зорі, З неба закликали: -Не робіть свавілля! Із висот кричали... ============== Відбулося найстрашніше - пролилася кров...Біль ,жах від тих подій у кожному серці людському (де людяність іще живе).
Молодь прагне ЗМІН і так повинно бути ,адже ВОНИ(молодь) наше майбутнє. Хочеться,щоб Господь послав своє благословіння тим,хто має прийняти остаточні рішення. Хай мирною буде ХОДА, Бо кровопролиття -БІДА. Кричать серця люду На нашій Вкраїні повсюду: -Не треба нам крові, Насильства,розрухи... Це наша КРАЇНА, Не хочем ,щоб сталася З неї руіна.... Ваші думки ,як завжди ЩИРІ,пані Катерино!
Хтось ділить нас на Захід-Схід... Хто дав їм право? Одна Вкарїна в нас ,одна! Одна Держава! Всі ми УКРАЇНЦІ!!! Всі Ми любимо свою КРАЇНУ! ============================= Хочеться Вірити в те,що більше не буде пролита кров людська...
Вітаю вас,Галиночко! Дуже рада ,що ви знову з нами. "Бувають горді лиш здорові, А як біда часом приб"є, Приймають й крапельку любові Від всіх хто їм її дає" (Г. Мороз) Вам за вірш!Здоров"я ,натхнення на довгі роки! З любов"ю Галина М.
Колись в 90-ті нам на роботі казали ,що країні важко,що ми повинні затягнути тугіше пояси і потепріти...Я свій затягнула так,що й досі відпустити не можу... Скільки людей живе в скруті ,чекаючи покращання,а воно все віддаляється і віддаляється (яка б влада не прийшла). Чи прислухаються до думок народу невідомо... Викладаємо на папері свої думки ,свої болі і СПОДІВАЄМОСЯ...
Зачитуюся вашими щирими рядками...Так щемно і душевно може писати щира закохана в рідний край ,в батьківщину людина! Низький вам уклін , Наталочко,за тепло і добро ,яке несуть читачеві ваші вірші.
Вірш гарний! Хочеться ,дуже хочеться,щоб нарешті відбулися позитивні зміни в нашій КРАЇНІ ,бо вже далі ,Як кажуть ,нікуди...На цю тему (яка до болю ятрить душу) можна говорити багато...Наші політики повинні на цих "МАЙДАНАХ" позбутися своєї символіки і таки змогу НАРОДОВІ без натиску чи агітки сказати своє РІШЕННЯ.
Це дуже гарна ідея ! Дійсно є вірші ,які заслуговують на те, щоб з ними ознайомилося багато користувачів. ЦЕ ВАМ ,пане Василю, за те,що завжди ви є в пошуках новизни...