«…Піде брат на брата . а нарід на нарід
Й Господня Сурма загуде…»
Невже нині справді кінець наступає
Й остання година гряде?
Та ні, мій народе – не буде кінчини,
Нам Ненька іще розцвіте –
Здолаємо кров’ю
свого супостата –
Господь нам наснаги дає!
Всевишній не може забути Вкраїну,
Де нарід повстати зумів,
Козацький ще дух де живріє у серці
Бурлить розгоряючись в гнів!
Де є небайдужі до стогону долі
Студенти – і дочки, й сини,
Бажаючі скинути пута неволі,
Вінок непокори сплели!
У кожному з нас є Спасителя Промінь
Освячений навіть з Небес
Ісусом, що йшов і на муки заради,
Людей, що дали йому хрест!
То й ми будьмо пильні, але не байдужі,
Бо скільки б терпінь не дано –
Не в силі зламати народної волі
Ніяке підступне г***но!
Давайте всі разом очистим Вкраїну
Від зеків, тітушок, катів,
Щоб знову розквітла у вольному світлі
З’єднавши сестер і братів!
За смерті дідів й окровавлені ночі,
Тайком, що прийшли на Майдан
За те що нам знову зав’язують очі
Пора відплатити сповна!
|