ДУША З ДУМКАМИ РОЗМОВЛЯЄ, і ПРОСИТЬ СУМУ НЕ НЕСТИ, АЛЕ ВОНА ,НАПЕВНО,ЗНАЄ, йОГО НЕ ВДАСТЬСЯ ОБІЙТИ. щИРО ДЯКУЮ,ПАНІ КАТЕРИНО,ЗА ВАШІ РОЗДУМИ-ПЕРЕВЕСЛА,ВОНИ Є В КОЖНОГО З НАС.
"І як мені,кого судить...." Правдиві роздуми... Судить немаємо ми права, Змело життя вже їх сліди... Хто лівий був з них, А хто - правий... Не ворушіть злої біди...
"Літо поспіхом збиралось У краї далекі, Тільки спогади лишило У гнізді лелеки..." Це рядочки мого вірша. Тематика у них однакова.Ваш вірш дуже сподобався
Рада ,Миколо,що ви знову на сайті ! У кожної людини буває в житті відчуття самотності...Хай до вас приходить якомога рідше ...Пишіть,бо у вас зараз такий вік ,який окриляє і дає натхнення ...