Не дорікайте юності за мить, Що пролетіла так безповоротно, За те, що у очах сльоза тремтить, І сивина лягає благородно. За те, що наробила помилок, Не пробачала і не зупинилась, Зробила необачно тихий крок, І назавжди у пам’яті лишилась.
Не дорікайте юності за мить.
Не дорікайте старості за те, Що так боїться протягів підступних, Вона, хоч непомітно, ще цвіте, У веснах невідпорних, невідступних, За те, що у гостині часто сум, Що мудрість важко сперлася на плечі, За сповненість по вінця терпких дум, За довгий погляд на клини лелечі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це
karas: Релігію придумали люди , бо Бог хотів щоб люди просто вірили в Бога життя , в Бога Творця , бо Бог є і незмінний , а релігії міняються як і всі традиції і обряди , але в кожного на жаль , своя правда