Не дорікайте юності за мить, Що пролетіла так безповоротно, За те, що у очах сльоза тремтить, І сивина лягає благородно. За те, що наробила помилок, Не пробачала і не зупинилась, Зробила необачно тихий крок, І назавжди у пам’яті лишилась.
Не дорікайте юності за мить.
Не дорікайте старості за те, Що так боїться протягів підступних, Вона, хоч непомітно, ще цвіте, У веснах невідпорних, невідступних, За те, що у гостині часто сум, Що мудрість важко сперлася на плечі, За сповненість по вінця терпких дум, За довгий погляд на клини лелечі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
