Не дорікайте юності за мить, Що пролетіла так безповоротно, За те, що у очах сльоза тремтить, І сивина лягає благородно. За те, що наробила помилок, Не пробачала і не зупинилась, Зробила необачно тихий крок, І назавжди у пам’яті лишилась.
Не дорікайте юності за мить.
Не дорікайте старості за те, Що так боїться протягів підступних, Вона, хоч непомітно, ще цвіте, У веснах невідпорних, невідступних, За те, що у гостині часто сум, Що мудрість важко сперлася на плечі, За сповненість по вінця терпких дум, За довгий погляд на клини лелечі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
