"Ты оглянись - видны чуть-чуть В пыли дорожной те годы, Что нельзя вернуть,но помнить можна..." (автор невідомий мені -забувся з часом, а рядочки- ні). Правдива ваша думка - радіймо ЖИТТЮ ,стрічаймо кожен день з дякою ... за те, що він нам дарований!
Так,Оксаночко,правда ваша,для мене поезія ПОРЯТУНОК ! Життя не завжди освітлює мої дні,тому перо і нотатник мої незрадливі друзі і хай більша половина написаного буде лише в нотатниках...,для мене це розрада.Дякую!
Оксаночко,пройдіться ще раз по сердечках і додасте свою оцінку,як це зробила я, бо хтось взагалі висвітив одне сердечко ( вважаю Це помилкою),а сам вірш заслуговує на вищу оцінку. Читаючи його зачаровуєшся порівняннями і вдалим описом природи
Так, восени завжди хочеться писати (мені особисто) про спориші,дивлячись на те, як ласують птахи їхніми плодами.Дійсно,в ліричній поезії ви,пане Вікторе,теж міцно тримаєте перо ! Хай Щастить!
Хоч хтось нишком ,ніби злодій,поставив всім,хто коментував негативну оцінку,певно ,хоче відбити у мене бажання писати (не Вдасться,бо це сильніше його зусиль),тож не дивлячись на ці обставини,я дуже рада вашим відгукам,бажаю всім натхнення не зло таким "злодіям", які діють "ВТІХАРЯ". Дякую всім,хто підтримує один одного,це правило мого життя і я щиро радію,коли бачу однодумців.