Летять роки так швидко, Не втигнеш оглянутись. Як на твоїм порозі Вже осінь золота. Та в пам'яті лишились І нам їх не забути найкращі наші роки Красиві молоді літа. Як прикро,що ніколи Ці роки не вернути як не вернути те, Що вже пройшло давно, А старості роки Нікому не минути, Бо хочеш чи не хочеш, А прийдуть все одно. Та й ці роки нам треба Із вдячністю приймати Бо і без них на світі Нам не прожить життя Триматися й ніколи У відчай не впадати І щоб не сталося- Вірити у майбуття. На жаль летять роки Їх нам не зупинити, Їх назад не повернеш, Та все ж життя- прекрасне! А отже варто жити Й! радіти з того,що Ти є,що ти- живеш!
|