Мене поезія рятує, Я з нею плачу і сміюсь І нею болі всі тамую, Тому розлуки жах боюсь.
Як рідну радо зустрічаю, Бо вірю щирості її, Зневаги з нею не зазнаю, Слова чуття усі мої.
Вона,як рятівник і лікар, Також,як дзеркало життя, В ній ПРАВДА бродить серед літер, В ній РАДІСТЬ,ЩАСТЯ,КАЯТТЯ...
|