Прибране поле. Жоржинова втіха. Котяться долу Достиглі горіхи. Айстрами пишними Квітнуть паркани. Понад городами Димні тумани Маревом крутяться... Сонечка випічка Стомлено котеться. Ближче до припічка Котик мій проситься. Бубличком звернеться... Осінь хлюпоче Дощами невтішно. Що вона хоче Багата й розкішна...? Майстерна й уміла. Я пропоную Тривогу і смуток. Ще подарую Ій ковдру з пелюсток Жоржин запізнілих.
Може в оселю мою запросити Разом з Мурком у теплі муркотіти...
|