Пані Катерино.Я повернувся.Зразу ,бігом читаю все ,шо пропустив.Твір дуже гарний,єдине не сподобалось останнє слово- персон.Можливо його краще замінити ? А загалом -5
Пані Галино.Невже Ви подумали,що я про Вас забув.Прийміть і мої вітання до купи.Зичу Вам всіляких гараздів,міцного здоров*я,безмежного щастя,статку в хаті і стодолі,творчого натхнення і многая і благая літа
Пане Олексію.Мої Вам оплески.Браво.Скажу чесно, вже давно, лише спостерігаю,і чекаю того моменту, коли ярі борці за толерантність,миролюбність(сам колись таким був),знімуть свої рожеві окуляри і нарешті,хоча би для себе, зроблять вибір:чи далі тішитися що в нас ще не найгірше чи зрозуміють ,що доброго царя не має і все треба вирішувати власноруч. Зрозумійте нарешті- ми в цьому матчі під назвою "Життя в Україні" з перших хвилин, граємо в меншості.У них все: прокуратура ,суди,силові органи.Ми будемо тішітися тим що ми миролюбна нація,коли по- сусідсві "вбивають" за "інакомисліє".Чи не соромно панове? Я приватний підприємець .В мене офіційно працюють люди.Зарплату плачу справжню,щоб була добра пенсія.І що я маю.Цілу купу "кровосісів" які як в анекдоті:" Гаїшнік:сержант Петров-четверо дітей". Ні шановні, це неправельно. А Вам пане Олексію - всіляких гараздів.
Софійко , дуже гарно.Знаєш почитав коментарі і побачив,що кожен хто коментував ,вибрав для себе,чи зробив акцент на якихось словах.Скоро Тебе почнут цитувати як при салдепії "Капітал".
Привіт Софійко.Спочатку про вірш. Що тут скажеш.Гарна, талановита,мудра жінка і чомусь такі сумні, "одинокі" слова,в яких біль сльози і розпач,Чому таке несправедливе життя і чому дуже багато хлопів(мущинами їх важко назвати) бояться гарних,талановитих і мудрих жінок?На це запитання,на жаль, у мене немає відповіді. Хоча чи втішить вона тебе?... Твій крик душі -вище всяких похвал.Браво! Тепер запитання:куди поділися всі Твої чудові твори?І що це якась не зрозуміла мені перезагрузка?
Привіт Катрусю.Дуже потрібна і чесна стаття.Ще щось добавити напевне важко,єдине, можу прокоментувати.Я не є великою акулою пера,хоча легко можу розрізнити твір,який народжується в пориві почуттів від писанини , для якої для рими чи для змісту слова притягують "за вуха".Чесно зізнаюсь в мене самого є такий твір,можливо і не один , але мова зараз не про те.Останнім часом також тільки спостерігаю , правда , дуже рідко заходжу на сайт через брак часу.Тому наразі не володію всією інформацією.Але суть справи я зрозумів.Повністю згідний з Тобою Катрусю : "Часом треба різко сказати щось людині, аби вона замислилася, часом насварити. Має бути і напруга, аби був результат. Не можна постійно відпочивати і насолоджуватися. В усьому має бути контраст. Має бути сварка врешті! Не постійно, ні. Задля вирішення проблеми. Думки у всіх бути однаковими не можуть. Має бути повага і самоповага, але не відсторонена, а людська… Якщо це справді варто того, що ми робимо…" Тай справді, як можливо оцінити який твір шкодить сайту ,який ні.На мою думку вся критика ,інколи надзвичайно жорстка,має право на існування .Звичайно ,якщо врна,критика,не переходить в відверте хамство. Завжди згадую собі таку історію (не пам*ятаю звідки вона) По мінному полі йшов загін.Ступали слід у слід.Спереду йшли солдати з металошукачами.Один солдат з загону,хотів бути першим і вирвався з колони , побіг вже по провіреному маршруту і підірвався на міні. Він не виконав наказу ступати слід у слід,але яке його назвати? Недисцилінований зрадник,чи можливо герой,який своїм вчинком вр*ятував комусь життя? Можливо мною не зовсім вірно проведена паралель,але я тільки за те ,щоб наш сайт не залишався однотонним і щоб "інакомислящим" також тавали право виражати свою думку. Катрусю,не бери дурного до голови,а тяжкого до рук.Час розкладе все по своїх містях.Наразі Вітаю тебе з наступаючи Новим роком і Різдвяними святами.Вір мені- все буде добре.Успіхів і натхнення.
Відчувається біль і відчай,а надто образа.Послухайте пораду ,не розмінйтеся на такі дрібниці,сміливо крокуйте вперед,адже все у нашому житті не просто так,все з волі Божої.І якщо якимось чином Ваш молодий і нетямущий юнак не може оцінити чи любити Вас такою ,якою Ви є - у нього паталогія ,бо судячи з фотографій - Вас не можливо не любити і не можливо не пробачати .Блін,знову нафілософствував.Але зерно рації у моїх словах є.Вірте мені -все буде гаразд.Мої Вам оплески
Тема вірша душе потужна і ,на превеликий жаль, до цих пір актуальна.Незважаючи на невеликі зауваження,мені сподобалося.Сродобався сам стиль написання і манера .Мої Вам оплески і вітання
Приєднуюся до побажань пане Олександре.Щиросердечно вітаю з Днем народження. Зичу безмежного щастя,міцного здоров’я і Божої ласки у всіх Ваших справах.
1
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('