Пурпурові крила...
Згортає вечір пурпурові свої крила, У бронзі тонуть валики хмарин. Укрили землю зоряні вітрила, В зіницях ночі згас аквамарин. А червень стиглий росами розлитий У глечики настурцій вогнянИх, Трояндами пахучими сповитий Малює сни на скельцях золотих. В тенетах літа зріють серенади, Підкова місяця смакує карамель, І шовковистих трав рясні каскади Вплітаються у ночі акварель...
Додав: IrunaKohan (10.07.2013)
| Автор: © Ірина Гончаренко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2064 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА