Гарна серенада, сподобалась А те що у коханні є пороки, все ж вони таки є, бо кохання - це не поле перейти, любовь-эти шесть букв приносят много мук и т.д. Много чего бывает из-за любви и не всегда прекрасное и счастливое.
п. Катерино! гарний вірш, сподобався , але до першої строчки є питання, а чому так написано?, може якби нам крила подала доля Хоча бачу проблеми з ритмом
Алла! Слова не куди наголос на "И", а от у слові нікуди два наголоси нІкуди - (ні в яке місце, ні в якому напрямку; непридатний (-а, -е) для чогось), а нікУди- (немає куди)
Вірш гарний за задумом і емоційністю, а що до написання є претензії, я так розумів - це вільний вірш, але наголоси, хоча поетами допускаються зміни, але все ж таки треба дотримуватись правил
Ми приречені йти у нікуди Під вагою своїх помилок. На скрижалях історії люди- Не один залишали виток. Нас спіраллю закручує знову, Затискає виток за витком. Не здобули свою перемогу, Все залишилось маревним сном. Доля нам дарувала свободу- Продали ми за марні слова. І зостались лиш сльози народу- Понівечені власні права. Від своїх же кайданів згинались, Нарікали на них без кінця. Як євреї в пустелі страждали, І молились на Бога-Отця. І тепер ідемо у нікуди, І за це несемо ми свій хрест, Лиш залишать сліди в пам'ять люди На скрижалях протоптаних верств.